Експертиза не підтверджує позиції сторін – вона встановлює факти: чому це важливо зрозуміти всім учасникам процесу

 

Дискусія про практику і проблематику експертних досліджень у корупційних кримінальних провадженнях, що відбулась на онлайн-платформі Асоціації адвокатів України, показала: багато питань до експертних установ виникають не через помилки експертів, а через нерозуміння їхньої реальної функції та меж повноважень.

 

Одним із ключових у дискусії став коментар очільника Науково-дослідного центру незалежних судових експертиз Міністерства юстиції України Андрій Свінцицький, який зазначив: експертиза — це не «магія», яка має підтвердити чиєсь обвинувачення, а незалежне наукове дослідження, що ґрунтується на вихідних даних, які надає замовник.

 

Він наголосив: якість експертизи починається задовго до того, як експерт відкриє справу. Якщо завдання нечітке, дані неповні, а очікування замовника виходять за межі наукових методик — результат буде неповним або неможливим. Це не недолік експертизи, а порушення базових правил процесу.

 

Керівник НДЦНСЕ наголосив:
- експерт працює лише в межах компетенції, визначеної законом;
- висновок ґрунтується виключно на фактах і методиках, а не на очікуваннях сторін;
- експерт не має права оцінювати законність збору доказів. Законність збору доказів оцінює суд. 
- експертна установа не може бути об’єктом тиску або звинувачень за те, що не підтвердила позицію однієї зі сторін.

 

Експерти несуть відповідальність за наукову обґрунтованість своїх висновків, проте замовники несуть не меншу відповідальність — за формулювання питань, визначення предмета дослідження, повноту матеріалів і коректність своїх очікувань.

 

Питання учасників заходу — щодо меж компетенції експертів, вибору установи, строків проведення досліджень та практичних кейсів — продемонстрували: юридична спільнота хоче не швидких рішень, а прозорих і професійних процедур.

 

У підсумку дискусія стала доказом того, що експертиза в Україні більше не розглядається як формальність. Вона стає змістовною частиною правосуддя, що потребує взаємної поваги та розуміння процесу з боку всіх його учасників.